БЛАГАЩИЙ, А, Е.
Благащий, а, е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 70.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЛАГИЙ, А, Е. →← БЛАГАЧ, ЧА,